З метою реалізації конституційних гарантій здоров’я і безпеки життя для кожної дитини у дошкільному навчальному закладі проводиться медичне обслуговування. Медичне обслуговування є багатоскладовим системним процесом, який потребує чіткого дотримання санітарних норм і правил, а також інших вимог законодавства.

Відповідно до абзацу другого статті 6 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. №2402-ІІІ держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формування навичок здорового способу життя, а також статтею 7 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. №2628-ІІІ найпершим завданням дошкільної освіти визначено збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.. Для цього у дошкільному закладі організоване медичне обслуговування.

Медичний порадник

В Україні створено інформаційний ресурс про щеплення та імунопрофілактику

Нещодавно за підтримки компанії GlaxoSmithKline в Україні запустили ресурс «Мои прививки».

Ресурс створено для надання батькам інформації про щеплення, інфекційні хвороби та імунопрофілактику.

На сайті розміщено цікаві факти про вакцини, історії відкриття інфекцій та вакцин проти них, приклади календарів профілактичних щеплень різних країн тощо.

Особливістю ресурсу «Мои прививки» є те, що він має інструмент для формування індивідуального графіка проведення щеплень – Персональный календарь прививок.

Він робить розрахунки на основі Календаря профiлактичних щеплень в Українi, затвердженого наказом МОЗ України від 16.09.2011 № 595.

Для того щоб створити календар, потрібно вказати дату народження дитини та позначити зроблені щеплення у спеціальній таблиці.

Календар, створений за допомогою інструменту на сайті, пропонується для ознайомлення і робити щеплення дитині можна лише за рекомендацією лікаря.

Перейти на сайт «Мои прививки».

За матеріалами порталу освітян України «Педрада»

Щеплення дітей

Міністерство охорони здоров‘я та Міністерство освіти і науки не встановлювали жодних нових заборон, а лише нагадали органам освіти про чинні в Україні норми

«МОЗ заборонило відвідувати садки та школи без щеплень» – на скільки заголовків цього штибу можна було натрапити у соцмережах та ЗМІ минулого тижня? ( вересень 2019)

З 2000 року в Україні діє Закон «Про захист населення від інфекційних хвороб». У статті 15 цього Закону читаємо «дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів(виховних, навчальних, оздоровчих та інших) не дозволяється».

Тобто своїм спільним листом (навіть не розпорядчим чи нормативним документом) Міністерство охорони здоров‘я України та Міністерство освіти і науки України не встановлювали жодних нових заборон, а лише нагадали органам освіти про діючі в Україні норми Закону та необхідність їх дотримання з огляду на рівень захворюваності населення. Достатньо просто прочитати цей документ, де згадується та сама процитована мною вище стаття. І все.

Тому незрозумілими залишаються заяви представників обласних та міських органів освіти, де, розводячи руками, стверджують, що не знають, як тепер бути і як приймати дітей у садки та школи, тому чекають із Києва нових інструкцій.

До слова, чи порушується такою забороною право дітей на освіту? Адже згідно зі статтею 53 Конституції України, яка має вищу юридичну силу понад будь-який інший закон, кожен має право на освіту.

Ні. І справа не в тому, що діти сьогодні мають право навчатися вдома. А в тому, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» (стаття 3 Конституції). Тому запобігання поширенню інфекційних хвороб є прямим обов‘язком держави та її громадян, аби цю найвищу цінність зберегти.

То як діяти батькам, діти яких залишились не вакцинованими?

Про тих дітей, які не були щеплені в силу певних медичних протипоказань, держава подбала. Так, далі у статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» читаємо, що «у разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його».

Що ж стосується дітей, батьки яких відмовились від обов‘язкової вакцинації в силу особистих переконань, маневрів на законному шляху до дошкільної та шкільної освіти може для них не знайтись.

З точки зору закону, громадянської та соціальної відповідальності таким батькам варто задуматись над тим, що реалізація прав неможлива без виконання відповідних обов‘язків.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. А «профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень» (стаття 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»). «Календар профілактичних щеплень – нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, яким встановлюються перелік обов'язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення» (стаття 1 цього ж Закону).

Отже, хочеш бути повноправним членом громадянського суспільства і мати однакові з іншими права – виконуй на рівні з іншими свої законні обов‘язки та не забувай про невідворотність негативних наслідків порушення цих обов‘язків, особливо, коли на кону життя та здоров‘я майбутнього твоєї держави.

Імунітет дитини та дитячий садок - як припинити низку хвороб?

Багато батьків і педіатрів вважають, що часті дитячі хвороби є невід’ємною частиною процесу адаптації дитини в дитячому саду.

Більшість батьків цікавить питання про те, чи можна якось цьому запобіги і що необхідно зробити для того, щоб дитина хворіла менше?

Часті хвороби малюка в дитячому садочку пов’язані, в першу чергу, зі зміною способу життя дитини, а також із тим, що дитина стикається з безліччю вірусів і інфекцій, які є невід’ємною частиною дитячого колективу.

Постійні захворювання дитини можуть бути пов’язані зі станом психоемоційного напруження під час адаптації до дитячого саду. Особливо страждає від цього імунітет малюка, оскільки частина його захисних сил йде на адаптацію до нових умов проживання. Так як захисних сил проти вірусів та інфекцій стає істотно менше, то це призводить до зниження імунітету, при цьому сприйнятливість організму до нових вірусів і бактерій помітно збільшується.

У більшості випадків, якщо в групу дітей протягом півроку не приводять нових діток, то всі діти в групі, «обмінявшись» вірусами і перехворівши, як правило, "запасаються" імунітетом від цих захворювань і хворіти перестають.

Багато педіатрів та імунологів дотримуються думки, що до тих пір, поки дитина не перехворіє на необхідну кількість хвороб і не напрацює свій імунітет, низку захворювань у дитячому садку зупинити практично неможливо.

Багато батьків, яких замучили часті захворювання дитини, просто перестають водити її в дитячий садок. Але це не завжди правильне рішення в такому випадку, оскільки в майбутньому, прийшовши до школи, дитина також буде хворіти. Безумовно, в 6 або 7 років захворювання будуть не такими тривалими і важкими, як в 3 роки, адже першокласник уже має більш зміцнілий імунітет.

Для того, щоб організм та імунна система дитини відновилися, після хвороби має пройти якийсь час. Але, на превеликий жаль, у більшості батьків немає можливості сидіти з дитиною вдома на тривалих лікарняних, тому вони поспішають вийти на роботу і відвести дитину в дитячий сад, як тільки її стан поліпшується.

Дуже часто відбувається так, що дитина, не встигнувши і пару днів походити в садок, відразу ж хворіє знову. У деяких випадках забрати дитину на деякий час (наприклад, на півроку) з дитячого саду має сенс для того, щоб імунна система "відпочила" і змогла в майбутньому успішно справлятися зі своїм завданням.

Ще одним способом припинити низку хвороб дитини в дитячому саду є візит до імунолога. Лікар направить дитину на проведення комплексної імунограми, завдяки якій зможе визначити, яка ланка імунітету страждає. За результатами обстеження дитині призначається спеціальна імуностимуляція.

На жаль, дуже часто мами, не звернувшись до фахівця, а скориставшись порадою подруг або знайомих, починають самостійно давати дитині імуностимулятори.

У більшості випадків, таке самолікування не приносить ніякого ефекту, а може навіть погіршити ситуацію. Це пов’язано з тим, що якщо в період прийому неправильно підібраних імуномодуляторів дитина стикнеться з якоюсь інфекцією, то захищатися імунітету буде нічим, і нове захворювання буде мати важкий перебіг.

Багато препаратів для зміцнення імунітету можна приймати тільки через кілька тижнів після перенесеної хвороби і лише за призначенням лікаря.

У деяких випадках для зміцнення імунітету дитини в дитячому садочку допомагають процедури для загартовування, правильний режим дня і повноцінне вітамінізоване харчування. Також добре допомагає дотримання правил особистої гігієни та постійне миття рук з милом після відвідування туалету, після вулиці і перед їжею. Крім цього, необхідно промивати носоглотку дитини сольовими розчинами після повернення з дитячого саду. Під час спалаху захворюваності в осінньо-зимовий період необхідно звести до мінімуму перебування дитини в місцях скупчення людей.

Повністю виключити хвороби малюка ці заходи не зможуть, але вони можуть допомогти їх мінімізувати.

За матеріалами сайту http://mamovediya.com.ua

Що таке проба Манту?

Проба Манту – туберкулінова проба, за допомогою якої досліджується реакція організму на підшкірне введення антигену збудника туберкульозу. Вперше дану пробу провів французький лікар Манту, в честь якого і була названа ця діагностична процедура.

Зазначимо, що проба Манту не є щепленням, це лише діагностичний метод, що дозволяє запідозрити наявність туберкульозної палички в організмі людини.

Коли і як роблять пробу Манту

Пробу Манту роблять, починаючи з однорічного віку дитини. Таку процедуру слід проводити один раз на рік, незалежно від результатів попередніх проб. Антиген збудника туберкульозу вводиться підшкірно в руку, між внутрішньою частиною ліктя і зап'ястям. Після закінчення 72 годин після проведення проби необхідно прийти до лікаря для оцінки реакції.

Реакцію проби Манту оцінюють залежно від діаметра папули, що утворилася на місці введення антигену. В залежності від розмірів папули результати можуть бути:

• • позитивними (збільшення реакції Манту);
• • негативними;
• • сумнівними;
• • псевдопозитивними.

Результати реакції Манту у дітей

Результат реакції Манту можна визначити і самостійно через 72 години після підшкірного введення антигену.

Нормальна реакція

Якщо через 3 доби після проби у дитини не виникає почервоніння, а ущільнення не перевищує 1 мм, то це негативна реакція, яка вказує на те, що у дитини все в порядку.

Висновок про нормальну реакцію Манту робиться виходячи з динаміки процесу. З кожним роком розмір ущільнення повинен зменшуватися, і до семирічного віку папула повинна бути майже непомітною.

Сумнівний результат

Якщо ущільнення при реакції Манту не перевищує 4 мм, а в місці ін'єкції утворилося почервоніння, то такий результат прийнято вважати сумнівним.

Позитивна реакція

При розмірі папули більш 5 мм говорять про позитивну реакцію Манту. Іноді позитивна реакція буває гіперергічною – наявність ущільнення розміром понад 17 міліметрів. Крім того, на місці ін'єкції можуть утворюватися гнійнички і виразки. Така реакція може вказувати на місцеве бактеріальне зараження або на можливе зараження туберкульозом.

Хибнопозитивна реакція

Після проведення проби Манту місце ін'єкції не можна мочити і дратувати. В іншому випадку можливий розвиток хибнопозитивної реакції. Заклеювання пластиром також нерідко призводить до появи хибнопозитивних результатів.

Алергічна реакція на пробу Манту

У деяких випадках можливий розвиток алергічної реакції на пробу Манту. Розвитку алергії може сприяти спадковість і схильність дитячого організму до різних алергенів. Причиною алергії на Манту може бути фенол, який у малих (безпечних) дозах входить до складу введеного розчину.

Причини гострого тонзиліту (ангіни) – це віруси ГРВІ, Грипу, бактеріальні інфекції, неспецифічні інфекції (спірохета букаліс, туберкульоз та ін..), вірус ЕБВ, гострий лейкоз та ін

Побічні ефекти від проби Манту

Алергічна реакція при реакції Манту, як правило, розвивається раптово. Симптоми алергії дуже схожі на гостре респіраторне захворювання. Можливе підвищення температури тіла, поява висипань на шкірі, втрата апетиту, загальна слабкість і розвиток анафілаксії.

При виникненні вищезгаданих симптомів необхідно звернутися до лікаря, який призначить відповідне лікування. При алергічних реакціях дитині можуть призначити антигістамінні препарати.

Протипоказання до реакції Манту

Основними протипоказаннями до проведення проби Манту є:

• • наявність шкірних захворювань;
• • наявність хронічних інфекційно-запальних захворювань, особливо на стадії загострення;
• • алергічні реакції;
• • епілепсія;
• • наявність гострих респіраторних захворювань (застуди, нежиті).

Що таке ацетонемічний синдром (АС)?

Ацетонемічний синдром – хвороба чи спосіб життя?

АС – це патологічний стан, що найчастіше розвивається у дитячому віці і проявляється повторними епізодами блювоти, лихоманкою, запахом ацетону, що походить від малюка і блювотних мас.

Які прояви АС?

• • Напади багаторазової нестримної блювоти, які повторюються навіть при спробі напоїти дитину;
• • ознаки обезводнення та інтоксикації – блідість з яскравим рум'янцем на щоках, збудження, яке змінюється сонливістю, слабкість, сухість шкіри і слизових;
• • лихоманка до 38,5 С;
• • запах ацетону, що йде від малюка і блювотних мас.

Чому у дитини може розвинутися АС?

Глюкоза – основне джерело енергії для нашого організму. Однак організм може виробляти глюкозу не тільки з вуглеводів, але і з жирів з утворенням проміжних і побічних продуктів – кетонових тіл («ацетону»). Коли їх кількість збільшується в сотні разів, розвивається АС. Збільшення кетонів у крові може супроводжувати й інші захворювання, діагностувати які може тільки лікар.

Що провокує виникнення АС?

Найчастіше – погрішності в харчуванні: жирна їжа, міцні м'ясні бульйони, ікра, консерви, горіхи, вершкове масло, шоколад. Ацетонемічне блювання може виникнути і при різкому обмеженні харчування: якщо дитина має надлишкову масу тіла, то не варто проводити розвантажувальні дні без лікарського контролю!

При розвитку АС або підозрі на його розвиток необхідно:

• • викликати лікаря додому;
• • попередити обезводнення – основний принцип долікарської допомоги!
• • Не годуйте малюка, якщо він відмовляється від їжі.
• • Якщо малюк просить їсти, то дайте чай з сухариком, фруктове пюре, картопляне пюре без масла.

Як діагностувати АС в домашніх умовах?

Діагноз АС може поставити тільки лікар. При повторних епізодах батьки можуть контролювати наявність ацетону в сечі дитини на дому за допомогою тест-смужок, які можна придбати в аптеці.

Тест-смужки дозволяють протягом 1 хвилини визначити ступінь тяжкості стану дитини і вибрати оптимальну тактику дій.

Для цього необхідно занурити тест-смужку в ємність з сечею на 2 секунди і покласти на горизонтальну поверхню. Через 60 секунд, щоб оцінити результат шляхом порівняння кольору смужки з кольором, який нанесено на упаковці.

Наявність кетонів у сечі:

(+ / -, + ) Стан легкого ступеня тяжкості: дитина може залишитися вдома;

(+ + ) Стан середнього ступеня тяжкості: при достатньому досвіді батьків допомогу малюкові виявляється в домашніх умовах, якщо ж цей стан виник вперше – батькам слід звернутися до лікаря за медичною допомогою;

(+ + + і більше) Тяжкий стан: дитина потребує госпіталізації.

Як уберегти дитину від повторного нападу АС?

• • Регулярні прогулянки і заняття на свіжому повітрі, але без перевтоми!
• • Загартування водними процедурами.
• • Сон 8-10 годин, у дошкільнят – обов'язково денний сон.
• • Профілактика інфекційних захворювань.
• • Суворе дотримання дієти:

- обмеження – м'ясо молодих тварин і птиці, жирні сорти м'яса, копчені продукти, субпродукти, щавель, цвітна капуста, помідори, апельсини, банани, напої з кофеїном і газом, шоколад;

- переваги – рослинно-молочні продукти, каші, свіжі овочі, фрукти, нежирні сорти риби, сир.

Харчування дошкільнят

Харчування дитини в дитячому саду: що повинні знати батьки

Багатьох батьків, які збираються віддати своїх дітей в дитячий сад, найбільше хвилює питання харчування. Усім цікаво, чим дитину годуватимуть? Чи буде їжа досить калорійною і свіжою? Проте варто пам’ятати, що харчування в садочках відповідає всім вимогам, які пред’являються Міністерством охорони здоров’я країни. Саме харчуванню в дитячих садах приділяють масу уваги при перевірках, які проходять в дошкільних установах регулярно.

Не переживайте, якщо ваша дитина не захоче їсти перший час, адже він звик до маминої їжі, до її приправам йди певних страв. Однак у садочках намагаються дбати про здоров’я дітей і дають тільки здорову, несмажену і нежирну їжу. З часом дитина звикне до такої їжі, особливо коли пройде період адаптації. Варто відзначити, що норми харчування різні для різних вікових груп дітей. Рекомендована кількість білків, жирів і вуглеводів відрізняється для дітей до трьох років, які відвідують ясла, і для старших груп. Природно, чим старша дитина, тим більше їй потрібно білків і вуглеводів.

Складніше в дитячому садку доводиться тим малюкам, батьки яких взагалі не дотримувалися жодного розпорядку дня. У такому випадку режим харчування необхідно встановити відразу ж по надходженню в дошкільний заклад. Дитсадівського режиму слід дотримуватися до школи.

Не перегодовуйте! У дитячому садку обсяг пропонованих страв нормований. Обсяг їжі розраховується з урахуванням віку дошкільника. Так, добове споживання продуктів в грамах становить від 1000 до 1700. Строго дотримуються і обсяги страв, пропонованих на кожне годування. Нерідко мами, вважаючи, що дитина не доїдає, дають значно більше їжі, ніж може засвоїти шлунок. Вдома вони їдять рідше, часто відмовляються від їжі, тому, можливо, в садку будуть відчувати голод. Протягом дня малюк повинен отримувати стільки їжі, скільки потрібно організму. Накладаючи в тарілку для крихти чергову порцію, враховуйте вік. Тоді обсяг одержуваної їжі в садку і вдома не буде сильно відрізнятися. Поступово відучуйте від їжі між годуваннями, адже приносити їстівне в садок не дозволяється.

Раціон харчування складайте з урахуванням меню дитячого садка. Щодня включайте в нього м'ясо, хліб, овочі, фрукти, соки та напої. Не слід пропонувати одні продукти частіше за інших. Якщо у малюка сформована стійка перевага до якихось страв, йому буде значно важче пристосуватися до нової кухні. Після 1,5 років раціон харчування повинен бути досить різноманітним. Дитина повинна знати, що таке борщі, супи-пюре, пюре, компоти, запіканки тощо. Вона не відмовиться від них у садку, якщо звикла до подібної їжі вдома.

Також варто дотримуватися і деяких правил приготування їжі в домашніх умовах. Страви в садку не жирні, в основному, готуються на рослинному і вершковому маслі. Не зловживайте соусами, майонезом, прянощами, спеціями. Після подібних приправ бажання їсти просту їжу пропадає. Якщо у вашій родині хтось віддає перевагу такому харчуванню, для малюка краще готувати окремо.

Навчіть дитину їсти самостійно. Одна з причин відмови від їжі в садку – невміння користуватися виделкою або ложкою. Якщо малюк після 1,5 років все ще їсть з вашою допомогою, поступово привчайте його до самостійності. Задовго до садка він повинен перестати отримувати їжу з пляшечки.

Дитина, потрапляючи в садок, повинна вміти користуватися ложкою, акуратно пити з чашки. Помічено, що діти, які без допомоги дорослих можуть елементарно обслужити себе (поїсти, вмитися, одягтися), значно швидше адаптуються до умов дошкільного закладу. Вихователі відзначають, що новачки їдять досить повільно і виходять з-за столу останніми. У процесі їжі їх багато що відволікає. Тому вдома намагайтеся, щоб вже з 2-х років дитина їла разом з вами, батьками, за загальним столом. Крім того, обід або вечеря в дитячому колективі до надходження в садок також буде непоганим досвідом. Звертайте увагу на те, як довго малюк знаходиться за столом. У садку годування займає не більше 30-ти хвилин. Ще вдома дитина повинна навчитися укладатися в ці часові рамки.

Перший день – найважчий. Перші дні перебування в садку найскладніші. Незнайомий колектив, відсутність мами, зміна звичного укладу життя. Все це позначається на емоційному стані. Як наслідок, знижується апетит, а в дітей вразливих, з нестійкою нервовою системою він може і зовсім зникнути. Тож харчуванню в перші дні відвідування дитячого садка варто приділяти більше уваги. Фахівці радять у цей період готувати вдома більш поживні, збагачені вітамінами і мінеральними речовинами страви. Замість звичних макаронів і каш слід частіше готувати салати і овочеві страви. Обов'язково в раціон слід включити фрукти, соки (краще свіжі), кисломолочні напої. Щоб заповнити потребу організму у вітамінах і мінеральних речовинах, рекомендується давати вітамінні препарати.

Відмовтеся на деякий час від солодких заохочень. Вони не мають високу поживну цінність і, крім того, перебивають апетит, так що дитина може відмовитися від повноцінної вечері вдома. А ось сніданком в перші дні малюка краще годувати самим, попереджаючи вихователя про те, що він вже поїв удома. Завжди цікавтеся тим, як дитина їла протягом дня. Звертайте увагу на меню в садку. Продукти, що були в денному раціоні, за вечерею краще не повторювати.

Процес прийому їжі не може бути повноцінним без відповідної обстановки. При неправильному підході до процесу годування, особливо коли малюка змушують їсти насильно або годують із розвагами, угодами, у нього виникає негативний рефлекс на будь-яку їжу. За кожним малюком у садку закріплене постійне місце за столом, а вихователі піклуються про те, щоб йому було зручно сидіти і користуватися столовими приборами. У кожній групі є стільці, які відповідають віку. Вимоги до посуду: стійкість, зручність і відповідність обсягам порцій.

Добова витрата енергії в дитини становить:

1-3 років - 1540 ккал,

4-6 років - 1970 ккал,

7 років - до 2000 ккал.

Чи можна дітям їсти солодке